ЗАЯВА
Щодо ситуації, яка склалася в Українському молодіжному просторі на початку 2020р
В Україні, з понад 11,5 млн української молоді (14-35 років), за даними екзит-полів, близько 80% тих, хто голосували, підтримали кандидатуру Володимира Зеленського на президентських виборах, відповідно ці мільйони української молоді мають особливі очікування саме від чинного Президента України і людей, яких уособлюють із його командою.
Перемога у 2019р. нової політичної хвилі показала, що радикальне омолодження політичної еліти — це не лише новий «віковий стандарт», а й прихід нової політичної стилістики, поява у владі людей, які сформувались, по-перше, в незалежній та суверенній Україні, і, по-друге, їхнє дорослішання пройшло у часи появи і утвердження цифрової економіки, цифрових технологій в управлінні, цифрового середовища існування. Це все є чітким свідченням перемоги молодої енергії, нового ставлення до життя.
Молодіжна політика вже не декларативно, а по суті стає магістральним напрямком розвитку людства. Відповідно, від адекватної, зваженої, і, при цьому, просунутої, а не архаїчної, інклюзивної, а не репресивної, молодіжної політики в сучасних умовах залежить наша здатність до радикальної модернізації країни, до створення якісно нового середовища існування українського люду.
Наголошуємо, що всі роки незалежності питання розвитку державної молодіжної політики та роботи з дітьми умисно або через нерозуміння важливості відставлялося на узбіччя порядку денного. Це призводить до того, що молодь спрямовує свої думки на масовий виїзд за кордон, процвітає молодіжна злочинність, а в царині державної молодіжної політики – ідеологізація та надмірна політизація (зокрема, пропаганда ксенофобських настроїв, сіяння ворожнечі та ненависті; дискредитація інших світоглядів, ніж націоналістичні та/чи провладні), системні спекуляції на громадянському діалозі й розділення інститутів громадянського суспільства на «свої» та «чужі» (відповідно, «правильні» та «неправильні»), «договорняки» й корупція, бюрократизація, інтриги та «рєшалово», поширення настроїв «безнадьоги» та неперспективності життя і неможливості самореалізації в Україні.
Замість відкритого діалогу з молоддю, підтримки інноваційного потенціалу молоді й організацій, які займаються інноваційними розробками та впровадженням передового світового досвіду, органи влади по роботі з молоддю системно ескалювали і ескалюють напругу в молодіжному русі, дискредитували і продовжують дискредитувати провідні молодіжні громадські об’єднання, не заважали, а навпаки сприяли і сприяють спробам дифамації відомих, конструктивних і популярних організацій і громадянських лідерів/ок.
Характерним є факт, що жодної нормальної, дійсно відкритої (не лише для «своїх»), зустрічі екс-міністра Жданова з молодіжним активом за весь період його керівництва не було.
На жаль, ситуація не змінилася після приходу нової влади, а в деяких моментах погіршилася.
Ми мали надію, що нове керівництво Міністерства культури, молоді та спорту нарешті почне адекватний громадянський діалог між державою та молоддю, розраховували, що активну молодь почують і на ділі нарешті почнуть розв’язувати гострі проблеми. На жаль, це були марні сподівання – до цього часу немає жодного розуміння, як саме буде реалізовуватися молодіжна політика за нової влади, тим більше немає ефективного і демократичного діалогу на рівні виконавчої влади, жодні кандидатур(к)и на рівні чиновників у царині молодіжної політики (профільний заступник міністра, новостворюване Державне агентство розвитку молоді та громадянського суспільства тощо) і професійні, політичні вимоги до них із організованим молодіжним і дитячим рухом відкрито не обговорюються.
У нас, лідерів/ок всеукраїнських молодіжних і дитячих громадських організацій, викликають обурення гостро негативні факти, котрі мають місце в державній молодіжній політиці, за що відповідає Міністерство культури, молоді та спорту України, зокрема міністр Бородянський відмовляється від відкритого й інклюзивного діалогу про сьогодення і майбутнє молодіжної політики, відмовляється від зустрічі з молодіжними лідер(к)ами. Виникає питання: а звідки він і його профільний заступник по молоді, які не є фахівцями у проблематиці державної молодіжної політики, тоді взагалі знають, що треба робити? Від старої команди чиновників і корупціонерів, які повністю провалили роботу з молоддю за минулого режиму? І навіть, якщо б вони були дуже компетентними, чому немає діалогу ТА КОНСТРУКТИВУ?!
Зокрема, доводимо до Вашого відома ганебну ситуацію з організацією та проведенням Міністерством молоді та спорту України, а згодом його правонаступником – Міністерством культури, молоді та спорту України конкурсу з визначення проєктів, розроблених молодіжними та дитячими громадськими організаціями, для реалізації яких надається фінансова підтримка у 2020р.
Дане міністерство не забезпечило ефективного і чесного, прозорого, деполітизованого розподілу коштів між молодіжними і дитячими громадськими організаціями (зі 158 допущених до розгляду проєктів від 85 громадських організацій було підтримано лише 68 проєктів від 41 організації, причому деяким, як бачимо, привілейованим організаціям виділили фінанси на аж 8 або 5 проєктів), проігнорувало базові демократичні принципи – відповідно, ми кваліфікуємо дії (і бездіяльність) профільного органу державної влади, який має опікуватися проблема молоді, як незадовільні.
Про це свідчать, наступні факти, зокрема (готові викласти наші аргументи і в розширеному обсязі):
• конкурс проєктів молодіжних і дитячих громадських організацій на 2020р. вважаємо зухвало, цинічно несправедливим, проведеним із цілим переліком порушень законодавства – його підсумки необхідно переглянути. Замість ґрунтовного аналізу проєктів і підтримки найдостойніших, а також охоплення роботою максимальної великої кількості молоді й уваги до різної проблематики молоді – ми всі знову отримали хаос і бардак, серйозні порушення законодавства, непрозорість і махінації під відверте політичне замовлення, явний перекіс у таборування й ігнорування таких важливих напрямків, як протидія молодіжним алкоголізму та наркоманії, молодіжна сімейна політика, підтримка молодих інноваторів і стартаперів, сприяння працевлаштуванню молоді, її енерговідповідальній поведінці тощо;
• шкода, що конкурс перетворився з інструменту підтримки проєктної діяльності інститутів громадянського суспільства на засіб політичних репресій, зведення особистих рахунків;
• ведеться послідовна політика, спрямована на розмиття консолідуючої ролі всеукраїнських структур (тобто організацій зі статусом всеукраїнських і відповідною мережею осередків), які об’єднують країну не лише проєктно, але й інституційно, тобто мають спільну загальноукраїнську оргструктуру, практики планування майбутнього та демократії, які відтворюються;
• у той час як близько півсотні молодіжних і дитячих організацій несправедливо і цинічно позбавлені фінансування, окремим привілейованим організаціям виділяється більше мільйона держбюджетних гривень, плюс, ціла низка організацій отримує державне фінансування від Міністерства культури, молоді та спорту під схожі або ідентичні проєкти і через даний конкурс, а також через конкурс проєктів із національно-патріотичного виховання. Подібний дисбаланс веде до демотивації організацій та активістів/ок, що працюють із дітьми та молоддю, до того що мільйонам української молоді, з якою працюють ці організації, посилається сигнал, що вони Українській державі не потрібні;
• викликає здивування і формалістська, неконструктивна позиція Міністерства, яке б мало шукати формул єднання, консолідувати молодь, натомість, замість медіації і сприяння створенню простору співробітництва, представники/ці Міністерства сприяють нездоровій атмосфері страху й інтриг у середовищі лідерів/ок, активістів/ок ВМГО і ВДГО, нібито одним організаціям можна те, що не дозволяється іншим;
• на жаль, практично повністю відсутній інноваційний компонент при реалізації державної молодіжної політики: триває сліпе копіювання іноземного досвіду, хоча для процесу модернізації України цього категорично недостатньо – потрібні свіжі, власне, українські ідеї та креативні розробки. Проєкти, які реально сприяють розкриттю інноваційного потенціалу української молоді – Міністерством не фінансуються.
Вищезгаданий цинізм і беззаконня просто добивають (у том числі репутаційно) ті живі організації, які всупереч усьому інтенсивно працюють, «зшивають» Україну, це серйозно деморалізує активну частину українського громадянського суспільства, у т.ч. українську студентську молодь. У цих середовищах посилюються занепадницькі настрої, зневіра в позитивному майбутньому України, серед студентів посилюються настрої, що після закінчення вишу треба емігрувати з батьківщини на Захід або хоч кудись.
Також подібні факти та тенденції посилюють ворожу антиукраїнську пропаганду, яка зараз працює фактично як гібридна зброя проти України, даючи привід пропагандист(к)ам виставляти Україну як державу, в якій присутні ганебні практики політичних переслідувань і цькування критично й опозиційно налаштованих організацій і громадян і відсутній діалог із молоддю.
Подібній політиці, на нашу думку, слід протиставити нове, конструктивне, інноваційне, дійсно патріотичне, засноване на гуманістичних, громадянських, європейських цінностях, ставлення до молодіжної політики, над розробкою якого працюють, зокрема, і ті організації, яких несправедливо і ганебно позбавили фінансування.
Вважаємо доречним створення Ради з питань майбутнього й молоді при Президентові України (за участі лідерів/ок найактивніших інститутів громадянського суспільства, які працюють із молоддю, топ-чиновників/ць, які займаються різними питаннями, що стосуються молоді, та провідних інтелектуалів/ок), а також спеціального Міністерства молоді та майбутнього України, яке буде зосереджене, передусім, на питаннях соціального становлення та розвитку молоді, підтримці прогресивних інновацій
Вимагаємо негайно припинити деградацію і профанацію державної молодіжної політики – і нарешті перейти до системних реформ за участі молодіжної громадськості шляхом втілення розробленої спільно з нею повноцінної стратегії молодіжної політики з покроковим планом асигнувань на неї, а щодо чиновників, які довели ситуацію до такої, зробити жорсткі оргвисновки.